В.Муженко про Іловайську трагедію: готовий обгрунтувати кожен свій крок

0
3

Начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко написав на своїй сторінці у Facebook, що призвело до оточення українських військ у Іловайську у 2014 році, і заявив, що готовий обґрунтувати кожний свій крок.

«Вважаю, що мою діяльність має оцінювати не Генеральна прокуратура України. Для цього є відповідні суди, які приймуть відповідні рішення за реальними фактами. А щодо відповідальності за бездіяльність – треба порівняти, з чого починалась Антитерористична операція, як тривала і триває, що призвело до оточення угруповання в районі Іловайська і трагічних наслідків. І тоді можна вести мову про те, хто діяв, а хто займався бездіяльністю в період з квітня по серпень-вересень місяць 2014 року. Потрібно оцінювати не тільки Іловайськ, а усю діяльність керівництва АТО, зокрема із врахуванням тих повноважень, які їм надавались, і тієї нормативної бази, яка на той час існувала, а можливо і відповідності цієї бази, відповідності певних рішень та відповідальності загалом, яку взяло на себе керівництво АТО, навіть із врахуванням недосконалості – я так скажу – нашої нормативної бази, законодавчої бази», — зазначив він.

На думку В.Муженка, найголовніша причина Іловайської трагедії – це вторгнення російських військ, і це головна причина таких великих втрат.

Інша причина, продовжив він, це неузгодженість, хаотичність і недостатня компетентність при плануванні операції виходу з оточення.

«Готовий відповідати за всі свої рішення та розпорядження, які віддавав, зокрема і за ті, що потягнули за собою втрати. Готовий обґрунтувати кожний свій крок. Але є рівні відповідальності різних посадових осіб – за операцію загалом, за конкретне виконання тактичних завдань. Вона повинна бути розділена. В тому числі, потрібно розібратись в складі міжвідомчого угруповання, наскільки воно мало відношення до Антитерористичної операції. Чому ті добровольчі батальйони МВС, НГУ не були внесені до загального складу сил і засобів АТО? Чому вони дозволяли собі приймати рішення на рівні керівників і, можливо, навіть окремих керівників підрозділів – виконувати нам бойове завдання чи не виконувати його? Такого серед підрозділів Збройних Сил не було».

«Так, були факти залишення позицій, навіть панічних втеч, але дій на кшталт “хочу – не хочу” у Збройних Силах не було. Так що під час оцінки дій, рішень або бездіяльності, сподіватимемося, будуть вивчені всі ці умови і буде прийняте відповідне рішення», — наголосив начальник Генштабу.

До керівництва штабу АТО, розповів він, надходила інформація з усіх ділянок, включаючи і Іловайськ, і Луганськ. До речі, уточнив генерал, події в районі луганського аеропорту відбулися, можливо, менш трагічні, але не менш героїчні, ніж в Іловайську.

«Величезний героїзм проявили військовослужбовці Збройних Сил, які виконували там завдання, зокрема й добровольчих батальйонів, яким був, наприклад, 24-й батальйон територіальної оборони (згодом переформований у 24 штурмовий батальйон “Айдар” Збройних Сил України) і який діяв достатньо потужно в районі Новосвітлівки, Хрящуватого щодо розширення зони контролю в районі Луганського аеропорту. Підрозділи 80-ї аеромобільної бригади героїчно захищали Луганський аеропорт», — зазначив він.

Також В.Муженко розповів про ще один факт стосовно луганського аеропорту.

«Коли наші підрозділи успішно вийшли із оточення, то ще три дні росіяни боялись зайти на територію луганського аеропорту, такі втрати їм були там нанесені. А один із командирів російської армії – полку морської піхоти – дав команду вивести підрозділи своєї тактичної групи на територію Російської Федерації без погодження із вищим керівництвом. Причиною для таких дій було те, що вони понесли дуже серйозні втрати: в районі Луганська була знищена практично повністю одна рота 76-ї повітрянодесантної дивізії ЗС РФ», — підкреслив він.

Це також, зауважив В.Муженко, свідчить про тодішню ситуацію, по-перше. По-друге, продовжив він, керівництво ЗСУ розуміли і несли відповідальність за кожну операцію, яка проводилась на рівні керівництва АТО, але були керівники ще й на інших рівнях.

«І ми розуміли і мали відповідальність за всю державу, тому що загроза була не тільки на південному сході України. Склад угруповання російських військ вздовж державного кордону таку загрозу нам створював і на півночі, і на сході, і на півдні і невідомо, як ця ситуація могла набути подальшого розвитку», — сказав він.

«Можливо, в якихось діях хтось може мене звинувачувати. Але звинувачувати в бездіяльності, вважаю, ніхто не має навіть морального права ні мене, ні штаб АТО, ні командирів підрозділів, ні військовослужбовців Збройних Сил, які брали участь і виконували відповідні завдання. У доцільності чи недоцільності тих чи інших рішень – можливо, так. Втім, виникає питання: а судді – хто? Хто експерти? Хтось із них має досвід бойових дій? Чи всі вони мають вищу військову академічну освіту? Чи всі вони чітко розуміються на тих, скажімо так, принципах і тих основах, за якими застосовуються війська? Чи взагалі є теорія цієї гібридної війни та її специфіки? Чи взагалі була тоді прописана Антитерористична операція в теорії? Сьогодні, так, вже напрацьовано певні практики і напрямкі в реалізації цієї АТО. Тож на основі чого можуть нас звинувачувати в правомірності чи неправомірності тих чи інших дій???» — наголосив В.Муженко.

«Маніакальне бажання різноманітних політиків і псевдоекспертів уникнути відповідальності за некомпетентне втручання у планування операції тактичного рівня, їхній маніпулятивний вплив на суспільство, фінансова залежність, корумпованість і жадібність перетворюють Іловайську трагедію на фарс. Тим самим вони чорнять пам’ять про справжніх воїнів, які віддали своє життя за Україну! Я впевнений, істина буде торжествувати над наклепами і маніпулятивною брехнею, час все розставить на свої місця. Пам’ять про відданих Україні воїнів буде жити у наших серцях вічно!» — резюмував начальник Генштабу.