За результатами опитування у 2016 році 5,5% усіх українських суддів зізналися в отриманні погроз від прокуратури через відмову виносити «потрібне рішення».
Про це йдеться в оціночному звіті експертів Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO).
Зазначається, що прийняттю звіту передував візит в Україну великої оціночної місії, яка повинна була надати своє бачення антикорупційних реформ в Україні. За результатами візиту, група експертів GRECO наголосила на особливій загрозі незалежності суддів.
«Група експертів GRECO хоче привернути увагу до однієї особливої загрози незалежності суддів, а саме до використання прокурорами певних кримінальних правопорушень, зокрема «Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови» (ст.375 Кримінального кодексу України), як засобу тиску на суддів,» — йдеться у звіті.
За даними міжнародних експертів, проведене у 2016 опитування засвідчило існування тиску на суддів під виглядом погроз.
«За результатами опитування суддів, проведеного у 2016 році, 5,5% усіх суддів (і 6,6% суддів судів першої інстанції) зізнались в отриманні погроз від прокуратури через відмову виносити «потрібне рішення». Майже 0,3% суддів зазначили, що отримували обвинувачення або проти них розпочинали провадження на основі ст.375 Кримінального кодексу. Подібна кількість респондентів розповіла, що під час тиску на них використовувалися інші положення Кримінального кодексу,» — зазначається у звіті.
У зв’язку з цим, «група звертається до стандартів Ради Європи, які чітко зазначають, що «тлумачення закону, оцінювання фактів або доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для кримінальної відповідальності, крім випадків злочинного наміру».
Навіть якщо ст.375 Кримінального кодексу України, відповідно до букви закону, є обмеженою «завідомо неправосудними» рішеннями, кілька респондентів заявили групі експертів GRECO, що прокурори зловживають цією нормою щодо суддів із метою вплинути на прийняття ними рішень. Натомість видається, що ст.376 Кримінального кодексу України, яка забороняє втручання в діяльність судових органів, на практиці використовується рідко,» — зазначається у звіті.