Експерт назвав досягнення і поразки П.Порошенка після двох років президентства

0
3

Основними досягненнями Президента України Петра Порошенка є зупинення наступальних дій Російської Федерації, а також запуск судової реформи і розроблення змін до Конституції стосовно децентралізації.

Таку думку висловив у коментарі УНН політичний аналітик Тарас Чорновіл.

«Результати різні. На мій погляд, результати достатньо нормальні, адекватні, як до важкості обставин, і в умовах, відверто кажучи, неадекватності ще й парламенту. Головний і перший (результат – ред.) – зупинити наступання Росії, зупинити великі потужні операції, не дати можливості Росії розкрутитися в цій війні, зробити проект «новоросії», який пропонувався, і не допустити того, щоб Росія могла безкарно здійснювати всі ці кроки. Для цього треба було зробити дипломатичний тиск на Росію, друге – створити армію. Це, власне кажучи, і є основні пункти, які лежать в конституційних повноваженнях Президента. У першу чергу, війна з Росією, боротьба проти зовнішньої агресії, боротьба проти внутрішньої «п’ятої колони», мені здається, вона спрацьована достатньо добре», — сказав він.

За словами Т.Чорновола, Президент дійсно зміг зупинити агресію Росії, яка розросталася. «Давайте згадаємо, за кілька місяців після початку його каденції відбулося реальне вторгнення російських військ, відбулося створення котла під Іловайськом, і була колосальна загроза пробивання так званого сухопутного шляху на Крим і повного розкручення проекту «новоросія» з реальним військовим вторгненням на територію інших областей», — зазначив експерт.

«Вдалося створити кілька дуже превентивних жорстких ударів. Під час одного загинула ціла російська військова частина, яка вторглася. І це було шоком. Це зупинило принаймні на кілька тижнів наступальну операцію, за той час ми вже змогли перебудуватися і вибудувати нормальну оборону. Ми не дали захопити Маріуполь, який фактично вже був безнадійний. А нам вдалося по північних районах, там де є прямий шлях на Харків, на Київ, відтіснити ворога і фактично звільнити весь північний кут. На жаль, вторгнення відбулося по півдню, але вони захопили тільки майже незаселені сільські райони. Тобто, окупацію вони знову відновили на певній території, але по економічно важливих зонах все-таки вдалося відстояти», — зауважив він.

На його думку, Президент П.Порошенко зумів дуже добре провести зовнішню політику, навіть зважаючи на те, що міжнародні партнери спочатку не хотіли бачити російську агресію в Україні.

«Але західні партнери, які раніше з відкритим ротом слухали Росію, при тому всьому проти Росії вводять санкції. Тобто, її визнали не просто учасником конфлікту, її визнали реально винуватцем конфлікту… У даному випадку треба розуміти, що йому (П.Порошенку – ред.) вдалося десь нас зберегти від наступальних операцій, від серйозної війни… Він зумів, не ввівши воєнний стан, зберегти обороноздатність України на доброму рівні», — сказав Т.Чорновіл.

Серед позитивних кроків Глави держави експерт назвав також і запровадження судової реформи. «Запущено більше, ніж сподівалося. Було очікування, що буде введено тільки внесення змін до Конституції, але всі імплементуючі закони будуть прийматися упродовж року-двох після того. Вдалося одночасно зі змінами до Конституції, це рідкісна ситуація, проголосувати імплементаційний закон про судоустрій. Це дуже добре, тому що ситуація кардинально тепер міняється. Судова реформа починається вже реально в цьому році. До кінця цього року ми вже повинні мати перетрансформований Верховний суд України. Це вже позитив. Зникають прокладки імені Януковича – господарські суди, всякі спеціальні суди. Тобто, прокладки, які насправді були найбільш корупційною складовою. Лишається реально Верховний суд України як касаційна інстанція. Його роль зростає. Мені здається, це є колосальним позитивом, який йому вдалося досягнути і вибити з парламенту таким достатньо одностайним голосуванням», — переконаний він.

До того ж, продовжив Т.Чорновіл, до позитивних зрушень слід зарахувати повернення Надії Савченко і можливе повернення Юрія Солошенка і Геннадія Афанасьєва. «На верхній висхідній точці так само є переговори по Сенцову і Кольченку», — сказав він.

Крім того, додав Т.Чорновіл, старт реформ у Генпрокуратурі і можливість залучення до прокуратури працівників з-поза системи є великим зрушенням.

«Щодо негативів. Основні негативи не в самому Порошенку і не в його діяльності криються. Просто він не зміг зробити того, що не можливо зробити. Скажімо, з Росією не можливо прорахувати якісь там кроки. Можна сто років розказувати, що було би краще і ефективніше, якби замість того, щоб вести мінський процес, далі вести реальні бойові дії і ми, мовляв, би їх вже викурили. Я думаю, що ні. Вже б Одесу і Харків втратили. Це питання дискусії. Можна звичайно закидати Порошенку, що він пішов на мирний шлях. Але він перед виборами обіцяв, що буде Президентом миру. І він, у принципі, це зробив. Але повернення території насправді не відбулося. Чи воно могло відбутися? Тут різні варіанти. Я вважаю, що не могло», — вважає Т.Чорновіл.

На думку експерта, певним програшем П.Порошенка є й і те, що він не зумів підготувати суспільство до того, що норма про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей є корисною, і мова не йде про особливий статус Донбасу.

«Зміни до Конституції (у частині децентралізації — ред.) й імплементаційні закони, а також закони, пов’язані з префектами, дійсно дуже добрі. Вони ефективні, але вони заштопорилися. Щоб зупинити військову агресію Росії, йому довелося піти на поступки, в яких було передбачено, що у прикінцевих положенням зафіксовано необхідність прийняття, а він, власне, вже прийнятий ще у 2014 році, а в 2015 – доповнений, закону про особливості місцевого самоврядування районів Донецької і Луганської областей. Йому довелося на це піти. Хоча Росія насправді хотіла, щоб там було про особливий статус», — додав експерт.

«Він не зумів підготувати суспільство до того, що ця норма корисна. Тобто, на той момент у нього не було вибудувано комунікації з суспільством і це призвело до того, що силам, які були проти цих законодавчих норм або просто проти врегулювання ситуації на Сході, вдалося збурити ситуацію, викликати повну суспільну недовіру. При чому ніхто цих законів не читав, але всі проти. От тут у нього поразка – відсутність достатньої комунікації у дуже важливому питанні. Я думаю, що це є певний програш», — наголосив Т.Чорновіл.

Також, за словами експерта, є проблеми й у соціальному й економічному сферах.

«Тут є проблеми свої. Вони, мені здається, за той період більше залежали від певного волюнтаризму Яценюка (Прем’єр-міністр України (2014-2016) Арсеній Яценюк — ред.), який вважав, що не можна на нього нічим впливати. І впливи на нього з боку Порошенка були достатньо умовні і достатньо епізодичні. Можна було і потрібно було більше тиснути, щоб витиснути все-таки якісь певні моменти деолігархізації, в тому числі в уряді. Цього не було зроблено», — вважає він.

Водночас тепер, на його погляд, його команда дістала набагато більші владні повноваження, бо Прем’єр-міністр належить до його сьогоднішньої команди. Хоча, уточнив експерт, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, як і Генеральний прокурор Юрій Луценко не є «людьми» П.Порошенка.

«Вони члени однієї команди, а це значить, що в такій ситуації, він має більше можливостей досягнути результату. Ми зараз бачимо, певні реформи пішли. Ми бачимо перше зростання економіки після колосального падіння. Але тут момент відповідальності колосальний. Він згодився на себе взяти відповідальність за повний стан справ у державі. Хоча міг, у принципі, від цього відмовитися і не відомо чи правильно, що він так вчинив. Хоча не було на кого покладати посаду Прем’єр-міністра. Ніхто не хотів ставати ним, окрім карикатурних деяких персонажів», — зазначив він.

Нагадаємо, 7 червня 2014 року відбулася інавгурація Президента України Петра Порошенка.