Кому вигідна відставка Чеботаря?

Люстрація у рядах українських правоохоронців триває. Частина залишає своє невдоволеннях у кухнях та вітальнях власних квартир. Але є й такі, що за будь-яку ціну хочуть повернутися у старе, або хоча сусіднє крісло та відновити налагоджені схеми, що роками приносили багатомільйонні прибутки.

   Щоб зайняти бажану посаду або хоча б усунути конкурента “люстровані” не гребують навіть найбруднішими методами: інформкомпаніями з десятками фейкових новин, провокаціямі, залякуванням, тотальним стеженням за родиною, — цей список можна продовжувати ще довго.

   Одна з останніх гучних “інформкомпаній”, що триває й до сьогоднішнього дня, “присвяченна” заступнику міністра внутрішніх справ — Сергію Чеботарю. Прізвище останнього повязують з викриттям цілої низки корупційних схем, у тому числі — й у рядах МВС.

   Одним з найгучнішим стало викриття взаємовідносин МВС України та консорціуму “ЄДАПС”. Договорами на виготовлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон передбачалася завищенна оплата його вартості у залежності від терміну виготовлення. Так неправомірні дії МВС тільки у 2010 — 2012 роках принесли консорціуму “ЄДАПС” понад 90 мільйонів гривень неправомірної вигоди. Окремо варто звернути увагу на зловживання у питанні отримання та розподілу житла для працівників правоохороних органів. Безконтрольність у питанні приватизації призвела до незаконного відчуження  якнайменш 107 квартир. Сумма збитків держави — понад 40 мільйонів гривень. За останній рік тільки на вищому рівні МВС було розкрито десятки подібніх схем. Загальна сумма збітків перевищує півмільярда гривень. І майже кожне розслідування знаходилось під контролем Сергія Чеботаря. Так чи варто говорити про кількість ворогів у сьогоднішнього замміністра?

   Наприкінці 2014 року на сайті МВС зявилася інформація про декілька прослуховуючих пристроїв, що були знайдені у кабінеті посадовця. Пристрої могли цілодобово передавати аудіо та відео трансляцію з кабінету. Беззаперечним фактом э те, що людина “з вулиці” не могла встановити подібні пристрої. Тобто полювання на Сергія Чеботаря велося його ж колегами, що відчували власний корупційний тягар та подих люстрації у потилицю. Ще тоді головним “зацікавленним” називали ще діючого на той момент начальника департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України — Василя Пісного. Керманича одного з ключових підрозділів журналісти називали одним з головних керуючих схемами у МВС. Пояснити походження численної нерухомості начальник департаменту також відмовлявся. Наказ про звільнення Пісного підписанний 4 січня 2015 року.

   Так і не спромігшись зібрати компромат “люстровані” та “володарі схем” починають через ЗМІ відкрито засипати замміністра наклепами, частина з яких взагалі доведені до абсурду. Пік хвилі фейків відчувається у квітні-травні 2015 року, коли на етапі розслідування знаходиться низка вже нових схем єкс-посадовців МВС.

Василь Пісний після невдалого досвіду з прослуховуванням Сергія Чеботаря, відмовившись проявити бодай якусь фантазію, починає через ЗМІ приписувати замміністру усе те, що повинно було ще у 2014-му засадити за грати його самого: оготівковування, велику кількість нерухомого майна, тощо.

На руку Пісному зіграла і його стара дружба з авторами проекту “Наші гроші”. Журналісти скандально відомого проекту вже давно отримали від колег клеймо “провокатори”. Після вивчення усієї можливої документації замміністра, його родини і навіть оточення, авторська группа “Наших грошей” вирішує видати будинок фермера з багаторічним стажем, чоловіка доньки Чеботаря за його власну нерухомість.

Отже, бачимо, що посадовці часів Януковича та їх соратники будуть до останнього боротися з антикорупціонерами – цей факт беззаперечний.