«А судді хто?» Або «Як Дніпровський суд Києва виносив рішення»

0
253

images30 липня 2014 року в Дніпровському районному суді міста Києва відбулось судове засідання по справі Чернова, Божка, Шиловця, що звинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.115 Кримінального кодексу України, а саме умисне вбивство.

Чернов, Божко та Шиловець є членами ВГО «Об’єднання Богдана Хмельницького», тому для об’єктивного судового розгляду та фіксування правопорушень із боку суду вони запросили правозахисну групу ВГО «Об’єднання Богдана Хмельницького».

Дана справа розглядається судом присяжних, а саме у складі двох професійних суддів – Дзюби О.А. та Чауса М.В. та присяжних.

Вважається, що суд присяжних покликаний забезпечити реалізацію конституційних засад судочинства. Суд присяжних позитивно впливатиме на якість досудового слідства (слідчі розумітимуть, що всі недоліки слідства викриватимуться в ході загального процесу і суд не візьме на себе роль слідчого, тому вживатимуться заходи  для виявлення всіх обставин — як тих, що викривають, так і тих, які виправдовують особу, притягнуту до відповідальності); на покращення роботи прокурорів, які в судових засіданнях повинні вміти проводити допити підсудних, потерпілих, свідків, аналізувати докази, виступати в дебатах. На практиці ж вони виконують роль вільних слухачів і не більше.

На даному судовому розгляді обвинуваченими та їх захисниками були подані клопотання про зміну запобіжного заходу тримання під вартою на інший, не пов’язаний з обмеженням волі.

Прокурор частково не погоджувався з даними клопотаннями, посилаючись на те, щоб обвинуваченні підтвердили документально місце свого перебування після зміни їм запобіжного заходу.

Судді вирішили наступне: задовольнити клопотання лише до Шиловця та члена нашої організації Чернова на домашній арешт із застосуванням електронного браслета. Божку відмовили у зміні запобіжного заходу лише тому, що він не підтвердив місця свого перебування після зміни запобіжного заходу.

Нагадаємо, що дана справа розглядається уже п’ять років, а вина ще досі  не доведена.За такий тривалий час Божко втратив усі соціальні зв’язки з ріднею та захворів на туберкульоз. І тому знайти для себе місце перебування фізично не може.

Правозахисниками було зафіксовано порушення, а саме: суддя періодично розмовляв російською мовою та по телефону, що є порушенням ст.12 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» та ЗУ «Про правила етичної поведінки». Обурив той факт, що суддя Бірса О.В. виходив з кімнати наради до магазину та з інших причин. А на оголошення рішення не з’явився взагалі.

Відповідно до ч.2 ст. 307 Кримінального процесуального кодексу України Суд вправі перервати нараду лише для відпочинку з настанням нічного часу. Під час перерви судді не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні.

Таємниця кімнати наради є гарантією принципу незалежності суддів, підкорення їх лише закону та забезпечення необхідних умов для повного і правильного розгляду справи. Кімната наради надає можливість суддям вільно висловлювати свої міркування з будь-яких питань, що обговорюються, відстоювати їх, голосувати за те рішення, яке вони вважають правильним.

Порушення таємниці нарадчої кімнати є підставою для скасування рішення суду в апеляційному  і касаційному порядку.