На Херсонщині виявлено витік отрутохімікатів

Залізо-бетонні ємності, в яких зберігаються отрутохімікати, почали протікати.

Про це  повідомив голова Херсонської обласної організації Партії зелених Володимир Шелудько.

“Сьогодні на Херсонщині точно ніхто не знає, скільки є отрутохімікатів. Ще у 2000–2001 роках була така тенденція, як законсервувати отрутохімікати, що лишилися від колгоспів. Тоді були придумані залізно-бетонні ємності, такі великі бочки, кожна з яких важить близько три тонни. І кажуть, що ці бочки зберігають отруту порядку трьох років, а потім люди щось придумають.

Зараз на Херсонщині є таких три величезних склади. Це станція „Партизан“, смт Мирне, і роз’їзд „Срочний“ „504“ км. І от на цих складах на сьогодні знаходиться порядку 500 тонн отрути безпосередньо. Плюс залізо-бетонні ємкості куди їх поклали, які вже просякнуті отрутохімікатами, і близько двох третин вже течуть. Їх теж потрібно утилізувати, тому такої отрути в нас у загальному більше, ніж 1 тис. тонн. Частину відходів готували для утилізації в Німеччину, але так про це і забули”, — розповів він.

При цьому за його словами, місцева влада ігнорує ці проблеми.

«Тому я і звертаюся до міністра екології, бо наша обласна адміністрація геть не займається цією проблемою, точніше займаються лише на папері. Тобто все формально. Отрута сама по собі там тече, а чиновники самі по собі живуть“,- наголосив В.Шелудько.

Разом з тим, на його думку, в Україні наразі немає можливості утилізувати такий вид небезпечних відходів, а тому їх необхідно направляти за кордон.

“Я вважаю, що в Україні немає такого підприємства, яке змогло переробити і саму отруту, і оці каркаси залізо-бетонні. Я так говорю, бо до певного дня ми говорили, щоб було три підприємства, які серйозно займалися такими справами. Але якщо вірити тому, що повідомляє Мінприроди на своєму сайті, а вони зараз проводять своєрідну ревізію цих підприємств, одне з таких підприємств уже десь зникло, одне саме відмовилося від ліцензії, а у підприємства з Житомирської області, якщо я не помиляюся „Еко Нова“, то ліцензію Міністерство у нього забрало, бо ніякої переробки не було. Тобто я вважаю, що в Україні такого підприємства немає і потрібно повернутися до тої практики проведення тендерів і відправки на утилізацію за кордон, якщо там є такі підприємства. Свого часу ми відправляли у Польщу і в Німеччину”, — зазначив він.

Нагадаємо, Мінприроди позбавило підприємство “Еко Нова” ліцензії на поводження з небезпечними відходами, зокрема пестицидами та гербіцидами. Відповідно до наказу міністра, ліцензію було анульовано на підставі акту про виявлення недостовірності даних у документах, поданих суб’єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії.

Як раніше повідомлялось, в Україні лише два підприємства мали ліцензії на утилізацію небезпечних пестицидів та гербіцидів. Обидва, за словами нардепа І.Рибака, отримали їх незаконно і не здійснювали згідно із законодавством свою діяльність. Більш того, через наявність в Україні таких підприємств, небезпечні пестициди та гербіциди не могли бути вивезені на утилізацію закордон (відповідно до вимог Базельської конвенції).

За даними Мінприроди, після анонсування перевірок, одне з цих підприємств добровільно відмовилось від ліцензії на утилізацію такого виду відходів, інше — “Еко Нова” — не пройшло перевірку ековідомства.

За даними правоохоронних органів, “Еко Нова” свого часу отримала ліцензію від Мінприроди на підставі сфальсифікованих даних і попри заперечення з боку місцевих жителів.
Загалом, за інформацією міністерства, із майже 300 утилізаторів небезпечних відходів лише близько 10 відповідають ліцензійним вимогам.

Екологи пов’язують таку ситуацію з видачею ліцензій на утилізацію небезпечних відходів “наосліп”, без проведення доліцензійних перевірок на предмет відповідності матеріально-технічної бази ліцензійним вимогам. Аби змінити ситуацію, необхідні зміни у законодавство.

Такий законопроект вже зареєсровано у Верховній Раді.

Сам міністр екології та природних ресурсів О.Семерак підтримав законодавчі зміни щодо впровадження доліцензійних перевірок утилізаторів небезпечних відходів.