Автозаки, вагонзаки, неофіційні в’язниці в зоні бойових дій та приватні наркодиспансери загрожують життю та здоров’ю людей.
Про це заявила член моніторингової групи Національного превентивного механізму (НПМ) Тетяна Печончик під час презентації Спеціальної доповіді “Моніторинг місць несвободи” за 2016 рік.
“В Україні існують місця несвободи, що загрожують життю та здоров’ю людини. До таких належать автозаки, вагонзаки, установи в зоні бойових дій (зокрема, неофіційні в’язниці) та приватні наркодиспансери”, — повідомила Т.Печончик.
“Ми будемо ретельно працювати над змінами у місцях із підвищеним ризиком для життя та здоров’я. Це, наприклад, місця несвободи, пов’язані з етапуванням, конвоюванням, заклади в зоні збройного конфлікту, приватні місця несвободи, незаконні місця несвободи. Щодо двох останніх типів — будемо для початку добиватися доступу до них, оскільки раніше монітори НПМ були позбавлені можливості відвідувати, наприклад, неофіційні місця тримання СБУ в зоні АТО або приватні наркодиспансери”, — говорить моніторка НПМ, голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.
Вона зазначила, що минулого року організація 280 разів відвідувала в місця несвободи в Україні без попередження, а за 5 років роботи вдалося відчинити двері понад 1000 закритих закладів із майже 4500.
За її словами, правозахисники переконалися, що у зоні бойових дій існує не лише серйозна проблема із катуваннями, а і з тим, що велика кількість місць несвободи просто не готові до евакуації — у “сірій зоні” залишаються інтернати та пансіонати, які стануть смертельною пасткою для своїх мешканців у разі загострення конфлікту.
При тому керівник відділу моніторингу правоохоронних органів Секретаріату Уповноваженого ВР України з прав людини Євген Лєванцов зазначив, що на місця несвободи, пов’язані з етапуванням та конвоюванням, надходить чи не найбільше скарг через жорстоке поводження.
“Під час перевезення людей в автозаках правоохоронці надто часто використовують фізичну силу та спецзасоби, однак порушують права людини не лише в автозаках, а і у відділах поліції”, — додав він.
На думку Є.Лєванцова, правоохоронці іноді просто не розуміють міжнародних стандартів поводження із затриманими.