В Україні проблеми з відходами вирішують лише на папері — С.Тригубенко

Ситуація у сфері поводження та утилізації відходів в Україні катастрофічна. Майже 95% твердих побутових відходів замість утилізації захоронюють на сміттєзвалищах, в більшості випадків – на стихійних. Комплексний облік небезпечних відходів, що зберігаються на території країни, взагалі відсутній, а державні органи фактично позбавлені можливості контролювати цю сферу. Вирішення усіх зазначених проблем лежить виключно у площині законодавчих змін та адаптації вітчизняного законодавства до стандартів ЄС. Замість цього відбувається “перекладання папірців” та імітація бурхливої діяльності. Про це в інтерв’ю розповів народний депутат, голова підкомітету з питань державної політики у сфері поводження з відходами комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Сергій Тригубенко.

У міністерстві екології та природних ресурсів анонсували появу національної стратегії поводження з відходами, щоправда, лише у грудні, але все-таки, як цей документ може змінити існуючу ситуацію?

Що таке Стратегія? По-перше, це повинен бути всеохоплюючий документ, який максимально наблизить нас до комплексного вирішення питання. Однак, коли Стратегія буде розроблена, то, по суті, ми тільки почнемо роботу з вирішення питань, бо знадобиться розробити і прийняти безліч нормативних актів на її виконання.

Я вважаю, що ані часу, ані морального права чекати до грудня лише чергових програмних документів ми не маємо. За попередні роки Міністерством і Кабінетом міністрів розроблялися і Програми, і Стратегії. Де результат? Відсутній. То розуму не вистачило, то міністр змінився, то грошей забракло…

Коли можна очікувати на законодавчі зміни у сфері відходів, враховуючи позицію міністра почекати з цим питанням до грудня? Чи можна розраховувати, що парламент все-таки ухвалить необхідні законопроекти до кінця року?

На цей час у парламенті вже зареєстрована низка законодавчих ініціатив, швидкий розгляд яких та прийняття дасть початок системним зрушенням у сфері відходів.

Залишається лише потягти за ниточку цього клубка проблем і ви побачите, що підключиться і бізнес, і громадськість, які будуть розуміти чіткі правила, закріплені законами. Я вважаю, що парламент в змозі прийняти низку актів найближчими місяцями. Потрібна консолідована робота депутатів, фракцій, громадськості і, звісно ж, міністерства.

Яка ситуація у сфері небезпечних відходів?

Ситуація з небезпечними відходами небезпечна. Вибачте за тавтологію, але це дійсно так. Ледь не щотижня випливають якісь “знахідки”, я отримую інформацію постійно. Ртутні лампи, бочки з-під пестицидів, агрохімікати, неідентифіковані речовини поряд з нами у лісопосадках, на околицях міст і селищ…

А натомість Міністерство приймає нові акти, що регулюють цю діяльність, фактично знімаючи відповідальність за поводження з небезпечними відходами.

Відсутні жорсткі умови для проведення такої діяльності і відсутня відповідальність за її порушення. По-перше, необхідно хоча би переглянути ті ліцензійні умови, які вони затвердили у липні, по-друге, підключити сили Держекоінспекції спільно з іншими структурами.

Чи буде Ваш підкомітет ініціювати розгляд проблемних питань у сфері відходів?

Обов’язково. Я анонсував це ще до початку сесії. Зараз пройде перший пленарний тиждень, ми будемо чіткіше розуміти ситуацію, і в комітеті буде проведено засідання підкомітету, головою якого я є, з депутатами і всіма, хто зацікавлений у законодавчих ініціативах щодо поводження з небезпечними відходами.

Під час останнього засідання комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглядався законопроект №4028 «Про упаковку та відходи упаковки». Як ви розцінюєте цю законодавчу ініціативу?

Так, дійсно, у нас була дискусія щодо цього законопроекту. Документ авторами неодноразово доопрацьовувався і під час засідання комітету ми дійсно побачили зовсім інший документ, ніж він був на початку.

Законопроект, на мою думку, максимально наближений до Директиви ЄС про упаковку. Однак, незважаючи на це, рішенням комітету його було направлено знову на доопрацювання. Існує декілька слабких моментів у законопроекті: як завжди — момент відповідальності за рух коштів, які будуть вносити учасники ринку за утилізацію тари та упаковки. І по-друге, діяльність і злагоджена робота контролюючих органів, а саме — Міністерства, Держекоінспекції, санепідемслужби.

Цей процес також недосконалий у проекті акта і виписаний не чітко. Суми штрафів за порушення норм законопроекту теж в наших реаліях символічні і надають простір для зловживань. Ситуація знову буде виглядати як і зараз: простіше заплатити 1000 неоподаткованих мінімумів штрафу, а що таке для великої компанії, наприклад, сума у 17 тис. грн, ніж вкладати гроші в екологію.

Декілька слів про роздільне збирання сміття. Саме це є основою для ефективної його утилізації, відсортоване сміття значно здешевлює цей процес. Тому, бажано було б, щоб автори посилили цей момент у законопроекті і надали більш чіткий механізм і важелі для впровадження системи роздільного збирання сміття населенням.

Також 7 вересня відбулася зустріч щодо відходів у представництві ЄБРР за участю міністра. Як Ви оцінюєте цю подію?

Так, дійсно, 7 вересня 2016 року Європейський банк реконструкції та розвитку представив презентацію започаткування розробки Національної стратегії управління, як з’ясувалося, муніципальними відходами, бажаючи об’єднати зусилля європейських консультантів, декількох міністерств (Мінекології, Мінекономрозвитку та Мінрегіону), громадськості, бізнесу та сподіваюсь, що і комітету Верховної Ради України з екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Це добре, ініціатива важлива, однак, що передбачає ця Стратегія конкретно? Ми будемо займатися лише побутовим сміттям, тоді як існують проблеми з небезпечними відходами, іншими видами відходів?

Реалізація будь-якої Стратегії — тривалий у часі процес і має багато ризиків. Як буде сприйматися у суспільстві та в органах державної влади, ураховуючи реалії життя: фінансові, економічні? Які результати ми очікуємо? Знову паперовий звіт та кошти міжнародних донорів, витрачені на чергове дослідження?

Я би зробив акцент на тому, що якщо і виписувати стратегію, то вона повинна будуватися на балансі інтересів усіх учасників цих відносин із використанням найкращого європейського досвіду у цій сфері, охоплювати всю проблему комплексно, а не лише один сегмент. На мою думку, доцільно взяти до уваги наявні законодавчі ініціативи, які вже на цьому етапі, при їх прийнятті, пропонують вирішення проблеми, і рухатися паралельно, не гальмуючи один одного.